Поради психолога

04.05.23

Практичний психолог закладу Ірина Білецька пропонує  гру "Пастка для м'ячика"

25.04.23

Шановні батьки! 

Продовжуємо ознайомлення із   відеозаняттям " Казкові квітки"  серія № 5

29.03.23

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Подолання кризи трьох років веде до подальшого розвитку гри. Соціальна ситуація розвитку характеризується тим, що дитина виходить за коло свого сімейного спілкування і встановлює відносини з більш широким світом дорослих і дітей.

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ

Відчуття і сприймання. Вдосконалюється фонематичний слух, розрізнення кольорів, гострота зору. Продовжується засвоєння системи сенсорних еталонів. Сприймання поступово виокремлюється з предметної дії. Тепер дитина вже може розглядати і пізнавати предмет лише на основі сприйняття, не обмацуючи його і не маніпулюючи ним. Формується вміння розглядати предмет. Однак це не означає, що предметні дії зникають, навпаки, вони продовжують свій подальший розвиток у єдності з тактильним, слуховим, нюховим сприйняттям: дитина може зігнути, стиснути, розтягнути, подерти, піднести до вуха, потрясти, понюхати предмет. Тобто для дитини цього віку характерне активне, різноманітне, розгорнуте орієнтування в світі речей.

Пам’ять. Серед інших психічних процесів у цей період пам’ять розвивається найбільш інтенсивно. Дитина без особливих зусиль, не ставлячи собі за мету що-небудь запам’ятати і не використовуючи спеціальних мнемотехнічних засобів, засвоює велику кількість різноманітних слів, виразів, віршів, казок. Однак образна пам’ять переважає над словесною. Мимовільна пам’ять розвивається не під час спеціальних занять, а безпосередньо в процесі сюжетно-рольової гри, при мовленнєвому спілкуванні, під час слухання літературних творів. Надбання пам’яті цього віку охоплюють не лише чуттєві компоненти, конкретні образи, а й символічні уявлення про предмети та події, слова-назви, фантастичні образи й уявлення про об’єкти.

Пам’ять тісно пов’язана з уявленням. Так, дитина на основі сприйняття предмета може відтворити приховані його частини та оперувати образами прихованих частин.

Мислення. Наприкінці третього року життя в дітей зароджуються елементи символічної функції мислення та внутрішнього плану дій. Можна сказати, що в період з 3-х до 4-х років вони остаточно з’являються “на поверхню” психічного розвитку дитини і відбиваються в її зовнішній поведінці. Отже мислення дітей цього віку є наочно-дійовим і наочно-образним. Образність мислення означає, що дитина мислить, опираючись на уявлення, яке відокремлюється від практичної дії та сприймання. Узагальнення предметів може відбуватися не лише за зовнішніми ознаками, а й за прихованими від безпосереднього спостереження – за функціональними ознаками, тобто за їх вжитком (ці речі одягають, а ці взувають). Щоправда, здебільшого узагальнення відбувається за допомогою допоміжних питань.

Мовлення. Соціальна ситуація розвитку, зростаючі потреби дитини стають факторами розвитку нових форм мовлення. Воно все більше набуває характеристик діалогічності. Мовлення дитини зрозуміле не лише в певній ситуації, а й стає зрозумілим взагалі, адекватно вживаються слова за їх змістом і

контекстом. Діти в цей період не лише коментують власні дії та за допомогою слів регулюють їх виконання, а й коригують поведінку іншого, планують найближчі цілі, розподіляють ролі в грі. Однак мовлення все ще має зовнішню форму усного.

Уява. Дитина може побачити в одних і тих самих матеріалах, формах і лініях різноманітні образи та називати їх. Так, у білому колі, що зображено на сірому фоні, одна й та ж дитина може “побачити” миску, м’яч, око людини, годинник, яблуко тощо. Уява продовжує бути все такою ж нестійкою, як і раніше, образи швидко змінюються під впливом зовнішніх вражень. Увага носить мимовільний характер.

ЕМОЦІЙНИЙ РОЗВИТОК

Почуття яскраво виражені та ситуативні. Діти легко переймаються емоціями інших. Вони не тільки несвідомо переймаються почуттями інших, а й можуть їх помітити, особливо в близьких людей, звернути на них увагу. Характерна підвищена чутливість до тону, настрою і ставлення до себе оточуючих. Формуються моральні й інтелектуальні емоції дітей. Діти переживають гордість за виконане доручення, за дії, що схвалюються дорослими. Починають розуміти, що можна, а чого не слід робити. Характерним є те, що діти соромляться лише дорослих і сором виникає тільки в конкретній, реальній ситуації.

Загалом діти досить імпульсивні, емоції легко виникають і швидко минають.

Діти цього віку можуть тривалий час розглядати те, що їх зацікавило, спостерігати явища та об’єкти природи, що свідчить про формування їх загального інтересу до пізнання світу.

Шановні батьки, пропонуємо ознайомитися з матеріалами, створеними за результатами роботи творчої групи практичних  психологів закладів дошкільної освіти.

 Сподіваємося на те, що пропонована серія відеозанять "Казкові квітки" допоможе Вам  познайомити дітей з емоціями та сприяти розвитку їх емоційного інтелекту, ефективно знімати негативні психологічні реакції у дітей дошкільнят, покращувати емоційне самопочуття дитини, коригувати міжособистісні взаємини в родині та  групі однолітків.